Дислексія у дітей: симптоми, причини та як допомогти

Дислексія у дітей — це комплекс стійких труднощів, які найчастіше стають помітними під час навчання читання, але можуть охоплювати також письмо, правопис, математику, увагу, сприйняття часу, послідовність і організацію дій.

За різними оцінками, ознаки дислексії мають від 5 до 17% дітей. Це одна з найпоширеніших труднощів навчання у світі.

Дислексія не пов’язана з низьким інтелектом. Дитина може швидко розуміти складні ідеї, мати розвинену уяву, нестандартно мислити й водночас відчувати серйозні труднощі з читанням і письмом.

У цій статті:

• Що таке дислексія

• Ознаки дислексії за віком

• Які труднощі входять до профілю

• Чому виникає дислексія

• Як визначають дислексію

• Як допомогти дитині

• Часті запитання

  
  

5-7 %

дітей мають ознаки дислексії – однієї з найпоширеніших труднощів навчання

5 днів

базова інтенсивна програма

за Дейвісом

30 годин роботи

40 +

параметрів у діагностичній співбесіді в PRIMA system –

цілісна карта, не набір симптомів

Коротко

Дитина з дислексією може знати букви, правила й правильні відповіді, але не завжди стабільно користуватися цими знаннями під час виконання завдання.

Вона може правильно прочитати слово на одній сторінці й не впізнати його на наступній, знати правило, але знову зробити ту саму помилку, добре відповідати усно й не справлятися з письмовою роботою.

Це не означає, що дитина ледача, неуважна або недостатньо старається. Її результат може залежати не лише від знань, а й від того, наскільки стабільними залишаються увага та сприйняття під час роботи із символами.

Що таке дислексія простими словами

Дитині з дислексією може бути складно читати точно, швидко й стабільно.

Вона може:

• плутати схожі букви;

• пропускати, додавати або переставляти звуки;

• змінювати порядок букв у слові;

• читати те саме слово по-різному;

• не впізнавати слово, яке вже багато разів бачила;

• втрачати рядок;

• довго з’єднувати букви у склади та слова;

• вгадувати слово за першою буквою або загальним виглядом;

• читати технічно, але не утримувати зміст;

• не помічати власних помилок.

При цьому усний текст дитина часто розуміє значно краще, ніж той самий текст під час самостійного читання.

ЧОМУ ТАК

Проблема може полягати не в нездатності зрозуміти зміст. Значна частина уваги та зусиль витрачається на розпізнавання слів, тому на розуміння прочитаного вже не залишається достатньо ресурсу.

ШИРШЕ, НІЖ ЧИТАННЯ

Дислексія — це не лише читання

У підході Davis®–PRIMA дислексія розглядається як ширший функціональний профіль, а не як одна ізольована проблема з читанням.

Труднощі можуть стосуватися:

–– читання;

–– розуміння прочитаного;

–– письма;

–– правопису;

–– почерку;

–– запам’ятовування букв, слів і правил;

–– математики;

–– сприйняття часу;

–– розуміння послідовності;

–– розрізнення напрямків;

–– уваги;

–– організації та планування;

–– координації рухів;

–– саморегуляції.

У різних дітей цей профіль виглядає по-різному.

Одна дитина читає дуже повільно, але майже не робить помилок у письмі. Інша навчилася читати достатньо швидко, але не утримує змісту. Третя добре читає знайомий текст, проте губиться в математичних знаках, часових поняттях або багатокрокових завданнях.

Тому дислексію не можна оцінювати лише за швидкістю читання або кількістю помилок у диктанті.

ШИРШЕ, НІЖ ЧИТАННЯ

Сильні сторони дітей з дислексією

Діти з дислексією часто мислять образами, просторовими моделями, відчуттями та внутрішніми картинами.

розвинену уяву

творчість

просторове мислення

здатність бачити загальну картину

нестандартне розв’язання проблем

сильну інтуїцію

швидке розуміння складних систем

уміння знаходити зв’язки, яких не помічають інші

Складність виникає тоді, коли дитина стикається з умовними символами, які мають залишатися точними й незмінними.

Реальний предмет не перестає бути собою, якщо подивитися на нього з іншого боку. А буква, цифра або математичний знак можуть повністю змінити значення залежно від положення, напрямку чи послідовності.

Саме тому сильний образний спосіб мислення може одночасно бути джерелом здібностей і створювати труднощі під час опанування письмових символів.

ОЗНАКИ ЗА ВІКОМ

Дошкільний вік

Ознаки дислексії в дошкільному віці

Перші ознаки можна помітити ще до початку навчання читання.

Дитина може:

не впізнавати рими;

• не чути, з якого звука починається слово;

• довго запам’ятовувати назви букв;

• плутати букви та відповідні їм звуки;

• важко запам’ятовувати нові слова;

• неправильно вимовляти довгі або складні слова;

• плутати послідовність подій;

• не розуміти понять «до», «після», «спочатку», «потім»;

• мати труднощі з назвами днів тижня;

• уникати ігор із буквами та словами;

• значно краще розуміти через образи й практичні дії, ніж через словесні пояснення.

Одна окрема ознака ще не свідчить про дислексію. Важливо оцінювати всю картину розвитку дитини.

Початкова школа

Ознаки дислексії в початковій школі.

У перші роки навчання труднощі стають помітнішими, оскільки від дитини вимагають точного й швидкого опрацювання письмових символів.

Дитина може:

• плутати звуки під час складання слів;

• не впізнавати прості слова, які вже багато разів читала;

• щоразу читати те саме слово по-різному;

• пропускати або переставляти букви;

• швидко забувати написання знайомих слів;

• довго вчити правило, але не застосовувати його стабільно;

• читати повільно й напружено;

• вгадувати слова;

• втрачати рядок;

• плутати «ліворуч» і «праворуч»;

• не розуміти послідовності дій;

• добре відповідати усно, але погано виконувати письмові завдання;

• уникати читання;

• швидко втомлюватися;

• плакати, злитися або відмовлятися від домашніх завдань.

З боку така поведінка може здаватися лінню, неуважністю або небажанням учитися. Насправді дитина може витрачати величезні зусилля на завдання, яке для інших є майже автоматичним.

Середня школа

Ознаки дислексії в середній школі

У середній школі дитина часто вже вміє читати, але це не означає, що труднощі зникли.

Можуть зберігатися:

• повільне читання;

• велика кількість орфографічних помилок;

• необхідність перечитувати текст кілька разів;

• труднощі з утриманням змісту;

• уникнення читання вголос;

• складнощі з конспектуванням;

• труднощі з багатокроковими інструкціями;

• проблеми з плануванням часу;

• нестабільні результати;

• сильні усні та слабкі письмові відповіді;

• висока втомлюваність;

• відкладання складних завдань;

• тривога перед контрольними роботами.

Дитина може компенсувати труднощі пам’яттю, інтелектом, допомогою батьків або надмірними зусиллями. Але така компенсація часто має високу ціну.

Підлітковий вік

Ознаки дислексії у підлітків

Підліток може:

• повільно опрацьовувати великий обсяг тексту;

• пропускати короткі слова;

• уникати читання навіть для задоволення;

• відкладати письмові завдання;

• обирати тести з готовими варіантами відповідей;

• добре розуміти матеріал, але не встигати оформити відповідь;

• витрачати на домашні завдання значно більше часу, ніж однолітки;

• плутати дати, формули та послідовності;

• приховувати труднощі за гумором, мовчанням або демонстративною байдужістю;

• вважати себе ледачим або недостатньо розумним.

До цього віку основною проблемою часто стають уже не лише навчальні труднощі, а й сформоване ставлення підлітка до себе.

Які труднощі можуть входити до профілю дислексії

Труднощі письма та правопису

Дитина може знати правило, але не застосовувати його стабільно. Те саме слово вона пише по-різному навіть у межах одного тексту.

Труднощі почерку

Почерк може бути нестабільним: змінюються розмір, нахил, форма й розташування букв. Дитина може сильно стискати ручку, швидко втомлюватися або не встигати за темпом класу.

Математичні труднощі

Дитина може плутати знаки, порядок дій, розряди, напрямки, часові поняття й послідовності.

Вона може розуміти математичну ідею, але не справлятися з її символічним записом.

Труднощі уваги

Дитині може бути складно утримувати фокус, перемикатися між завданнями, помічати головне або контролювати власний темп.

Ці прояви можуть бути частиною ширшого дислексичного профілю або поєднуватися із СДУГ.

Труднощі виконавчих функцій

Можуть виникати проблеми з:

• плануванням;

• організацією;

• робочою пам’яттю;

• початком і завершенням завдання;

• контролем послідовності дій;

• оцінюванням часу.

Труднощі з часом і послідовністю

Дитині може бути складно зрозуміти:

• скільки триває хвилина;

• що було раніше, а що пізніше;

• у якому порядку виконувати дії;

• як спланувати час;

• як співвіднести годинник із реальною тривалістю події.

Емоційні наслідки

Роки нерозуміння можуть призводити до:

• страху помилки;

• тривоги;

• уникнення;

• зниження самооцінки;

• відмови від навчання;

• переконання «я дурний» або «зі мною щось не так».

  
  

Це не ознаки низьких здібностей. Це наслідки досвіду, у якому дитину постійно оцінювали за результатом, не розуміючи механізму її труднощів.

Чому виникає дислексія

Сімейна схильність

Дислексія часто має сімейний характер.

Якщо труднощі читання, письма, математики або уваги були у батьків чи близьких родичів, імовірність подібних проявів у дитини зростає.

Але спадковість не визначає майбутнє дитини.

Велике значення має те, наскільки рано дорослі зрозуміють її спосіб мислення і чи отримає вона інструменти, які відповідають цьому способу.

Образне мислення

Людина, яка мислить переважно образами, може створювати внутрішні картини значно швидше, ніж встигає промовляти слова.

Проте багато службових слів, символів і абстрактних понять не мають очевидного образу.

Коли дитина не розуміє, що саме означає символ або слово, виникає замішання.

Дезорієнтація

У моделі Davis® замішання може порушувати стабільний орієнтований стан. Унаслідок цього сприйняття букв, слів, напрямків або послідовностей стає нестабільним.

Тому дитина може знати букву чи правило, але не завжди мати стабільний доступ до цього знання під час виконання завдання.

Докладніше про цей механізм читайте в окремій статті:

«Що таке дезорієнтація і чому вона впливає на навчання».

Як визначають дислексію

Одного тесту на швидкість читання недостатньо.

Важливо дослідити:

• як дитина читає;

• які помилки робить;

• коли саме вони виникають;

• чи помічає вона власні помилки;

• як розуміє прочитане;

• як сприймає усну інформацію;

• як працює її увага;

• як вона запам’ятовує;

• як сприймає символи;

• як розуміє час і послідовність;

• як планує свої дії;

• що відбувається з її тілом та емоціями під час складного завдання;

• які сильні сторони допомагають їй компенсувати труднощі.

Також важливо перевірити зір і слух, оскільки їхні порушення можуть створювати зовні схожі прояви.

Офіційний діагноз може бути важливим для отримання шкільних адаптацій. Але для того, щоб почати розуміти функціональний профіль дитини й допомагати їй, не обов’язково чекати формального висновку.

Як допомогти дитині з дислексією

Дитині недостатньо просто більше читати.

Якщо вона щоразу виконує завдання в стані нестабільного сприйняття, додаткові повторення можуть лише закріплювати напруження, помилки й відчуття невдачі.

Допомога має бути спрямована не лише на результат, а й на механізми, які заважають дитині стабільно користуватися своїми знаннями.

У програмі Davis® дитина навчається:

• розпізнавати зміни свого стану;

• повертатися до стабільного орієнтованого стану;

• свідомо керувати увагою;

• усувати замішання щодо букв, слів, цифр і математичних знаків;

• формувати точне розуміння базових понять;

• контролювати власний стан;

• самостійно використовувати отримані інструменти.

Базова інтенсивна програма зазвичай триває близько 30 годин протягом п’яти послідовних днів.

За цей час дитина опановує інструменти, які дають їй змогу керувати увагою та сприйняттям, а не залишатися залежною від постійної допомоги дорослого.

Подальша робота потрібна для закріплення навичок, але принципово важлива зміна часто відбувається вже під час програми: дитина вперше розуміє, що її труднощами можна керувати.

Чого не варто робити

Не варто:

• називати дитину ледачою;

• вимагати ще більше старатися;

• порівнювати її з однокласниками;

• змушувати читати вголос як покарання;

• щовечора виконувати завдання замість неї;

• пояснювати помилки лише неуважністю;

• чекати, що проблема зникне сама;

• зводити весь профіль дитини до однієї шкільної оцінки.

  
  

Дитині потрібен не додатковий тиск, а зрозумілий інструмент.

Що важливо пам’ятати батькам

• Дислексія не пов’язана з низьким інтелектом.

• Вона може впливати не лише на читання.

• Нестабільний результат не означає відсутність знань.

• Помилки можуть змінюватися залежно від стану сприйняття.

• Дитина може докладати значно більше зусиль, ніж здається з боку.

• Повторення не завжди усуває причину труднощів.

• Правильне розуміння профілю дитини змінює не лише її навчання, а й ставлення до себе.

Часті запитання

Чи може дуже розумна дитина мати дислексію?

Так. Дислексія не визначає рівень інтелекту. Дитина може мати високі здібності, сильне образне мислення та водночас відчувати труднощі з письмовими символами.

Чи всі діти з дислексією перевертають букви?

Ні. Перевертання букв — лише один із можливих проявів. Деякі діти ніколи не перевертають букви, але читають повільно, не утримують змісту або роблять нестабільні помилки.

Чи може дислексія впливати на математику й увагу?

Так. Труднощі можуть стосуватися математичних символів, послідовності, часу, організації, уваги та інших функцій.

Чи переростає дитина дислексію?

Без відповідних інструментів труднощі часто не зникають, а змінюють форму. Дитина може навчитися їх приховувати або компенсувати, але це не означає, що проблема вирішена.

Чи обов’язково мати офіційний діагноз, щоб почати допомогу?

Ні. Формальний висновок може бути потрібним для шкільних умов, але функціональний профіль дитини та можливі способи допомоги можна досліджувати незалежно від нього.

Підозрюєте дислексію у своєї дитини?

Під час діагностичної співбесіди PRIMA ми не шукаємо один симптом і не зводимо дитину до її шкільних результатів.

Понад 40 параметрів допомагають скласти цілісну карту її функціонування: як вона сприймає й обробляє інформацію, як працюють різні види уваги й запам’ятовування, виконавчі функції та саморегуляція, у чому полягають її сильні сторони і де є реальний потенціал для змін.

Перша розмова допомагає зрозуміти, що саме відбувається з дитиною і чи може підхід Davis®–PRIMA бути корисним у вашій ситуації.

Записатися на першу розмову

Дізнатися більше про діагностичну співбесіду

Тамара Хабарова

Ліцензований Davis® фасилітатор

500+ дітей з 9 країн