Як розпізнати дислексію у дитини: ознаки за віком
- Tamara Prima
- 7 днів тому
- Читати 5 хв
У п’ять років дитина ніяк не запам’ятає букви у власному імені. У сім читає те саме слово тричі — і тричі по-різному. У дванадцять начебто вже читає, але після сторінки не пам’ятає, про що читала. У п’ятнадцять вона заявить: «Я просто ненавиджу книжки» — і робить усе, щоб ніхто не попросив читати вголос.
Так може виглядати дислексія у різному віці.
Щоб розпізнати її, не треба полювати на одну якусь особливу помилку. Ви можете в один день спостерігати звʼязне читання, а в інший – дитину наче підмінили. Ось це - нестійкість проявів можна вважати найбільш показовою ознакою дислексії.
Але протягом довгого часу ви бачите таку картину: труднощі не зникають, скільки б не читали. Звичайні методи і рекомендації більше читати приносять більше шкоди, ніж користі.
Зверніть увагу на різницю між тим, як дитина говорить і як читає та пише. Вона може багато знати, добре міркувати й легко пояснювати складні речі вголос. Але коротке письмове завдання забирає в неї непропорційно багато часу: потрібно спочатку розібрати запитання, а потім перевести свою думку в слова на папері.
Це не вказує прямо на дислексію. Але це вже не можна пояснювати просто лінню чи неуважністю.
5-7 %
дітей мають ознаки дислексії – однієї з найпоширеніших труднощів навчання
5 днів
базова інтенсивна програма
роботи з дислексією
30 годин роботи
40 +
параметрів у діагностичній співбесіді в PRIMA system –
цілісна карта, не набір симптомів
Дивіться не лише на помилки
Двоє дітей можуть плутати одну й ту саму букву — і мати зовсім різні причини.
Одна лише починає вчитися. Друга перескакувала очима з місця на місце і не тримала рядок. Третя погано бачить написане. А четверта чудово знає букву окремо, але в рядку вона раптом перестає бути для неї стабільним і впізнаваним символом.
Тому важливо не тільки що дитина зробила неправильно. Значення має:
чи повторюються схожі помилки знову і знову;
чи читає вона те саме слово щоразу інакше;
чи допомагають пояснення й тренування — або завтра все ніби починається спочатку;
скільки сил забирає одна сторінка;
чи розуміє дитина той самий матеріал краще, коли його читає хтось інший;
чи погіршується читання під час втоми, хвилювання або поспіху;
скільки дорослої допомоги стоїть за «нормальним» результатом;
чи були подібні труднощі з читанням і правописом у когось із родини.
Дитина з дислексією може знати букви, правила й правильні відповіді, але не завжди стабільно користуватися цими знаннями під час виконання завдання.
Вона може правильно прочитати слово на одній сторінці й не впізнати його на наступній, знати правило, але знову зробити ту саму помилку, добре відповідати усно й не справлятися з письмовою роботою.
Це не означає, що дитина ледача, неуважна або недостатньо старається. Її результат може залежати не лише від знань, а й від того, наскільки стабільними залишаються увага та сприйняття під час роботи із символами.
Що таке дислексія простими словами
Дитині з дислексією може бути складно читати точно, швидко й стабільно.
Вона може:
плутати схожі букви;
пропускати, додавати або переставляти звуки;
змінювати порядок букв у слові;
читати те саме слово по-різному;
не впізнавати слово, яке вже багато разів бачила;
втрачати рядок;
довго з’єднувати букви у склади та слова;
вгадувати слово за першою буквою або загальним виглядом;
читати технічно, але не утримувати зміст;
не помічати власних помилок.
При цьому усний текст дитина часто розуміє значно краще, ніж той самий текст під час самостійного читання.
ЧОМУ ТАК
Проблема може полягати не в нездатності зрозуміти зміст. Значна частина уваги та зусиль витрачається на розпізнавання слів, тому на розуміння прочитаного вже не залишається достатньо ресурсу.
ШИРШЕ, НІЖ ЧИТАННЯ
Дислексія — це не лише читання
У підході Davis®–PRIMA дислексія розглядається як ширший функціональний профіль, а не як одна ізольована проблема з читанням.
Труднощі можуть стосуватися:
–– читання;
–– розуміння прочитаного;
–– письма;
–– правопису;
–– почерку;
–– запам’ятовування букв, слів і правил;
–– математики;
–– сприйняття часу;
–– розуміння послідовності;
–– розрізнення напрямків;
–– уваги;
–– організації та планування;
–– координації рухів;
–– саморегуляції.
У різних дітей цей профіль виглядає по-різному.
Одна дитина читає дуже повільно, але майже не робить помилок у письмі. Інша навчилася читати достатньо швидко, але не утримує змісту. Третя добре читає знайомий текст, проте губиться в математичних знаках, часових поняттях або багатокрокових завданнях.
Тому дислексію не можна оцінювати лише за швидкістю читання або кількістю помилок у диктанті.
ШИРШЕ, НІЖ ЧИТАННЯ
Сильні сторони дітей з дислексією
Діти з дислексією часто мислять образами, просторовими моделями, відчуттями та внутрішніми картинами.
розвинену уяву
творчість
просторове мислення
здатність бачити загальну картину
нестандартне розв’язання проблем
сильну інтуїцію
швидке розуміння складних систем
уміння знаходити зв’язки, яких не помічають інші
Складність виникає тоді, коли дитина стикається з умовними символами, які мають залишатися точними й незмінними.
Реальний предмет не перестає бути собою, якщо подивитися на нього з іншого боку. А буква, цифра або математичний знак можуть повністю змінити значення залежно від положення, напрямку чи послідовності.
Саме тому сильний образний спосіб мислення може одночасно бути джерелом здібностей і створювати труднощі під час опанування письмових символів.
ОЗНАКИ ЗА ВІКОМ
Дошкільний вік
Ознаки дислексії в дошкільному віці
Перші ознаки можна помітити ще до початку навчання читання.
Дитина може:
не впізнавати рими;
не чути, з якого звука починається слово;
довго запам’ятовувати назви букв;
плутати букви та відповідні їм звуки;
важко запам’ятовувати нові слова;
неправильно вимовляти довгі або складні слова;
плутати послідовність подій;
не розуміти понять «до», «після», «спочатку», «потім»;
мати труднощі з назвами днів тижня;
уникати ігор із буквами та словами;
значно краще розуміти через образи й практичні дії, ніж через словесні пояснення.
Одна окрема ознака ще не свідчить про дислексію. Важливо оцінювати всю картину розвитку дитини.
Початкова школа
Ознаки дислексії в початковій школі.
У перші роки навчання труднощі стають помітнішими, оскільки від дитини вимагають точного й швидкого опрацювання письмових символів.
Дитина може:
плутати звуки під час складання слів;
не впізнавати прості слова, які вже багато разів читала;
щоразу читати те саме слово по-різному;
пропускати або переставляти букви;
швидко забувати написання знайомих слів;
довго вчити правило, але не застосовувати його стабільно;
читати повільно й напружено;
вгадувати слова;
втрачати рядок;
плутати «ліворуч» і «праворуч»;
не розуміти послідовності дій;
добре відповідати усно, але погано виконувати письмові завдання;
уникати читання;
швидко втомлюватися;
плакати, злитися або відмовлятися від домашніх завдань.
З боку така поведінка може здаватися лінню, неуважністю або небажанням учитися. Насправді дитина може витрачати величезні зусилля на завдання, яке для інших є майже автоматичним.
Середня школа
Ознаки дислексії в середній школі
У середній школі дитина часто вже вміє читати, але це не означає, що труднощі зникли.
Можуть зберігатися:
повільне читання;
велика кількість орфографічних помилок;
необхідність перечитувати текст кілька разів;
труднощі з утриманням змісту;
уникнення читання вголос;
складнощі з конспектуванням;
труднощі з багатокроковими інструкціями;
проблеми з плануванням часу;
нестабільні результати;
сильні усні та слабкі письмові відповіді;
висока втомлюваність;
відкладання складних завдань;
тривога перед контрольними роботами.
Дитина може компенсувати труднощі пам’яттю, інтелектом, допомогою батьків або надмірними зусиллями. Але така компенсація часто має високу ціну.
Підлітковий вік
Ознаки дислексії у підлітків
Підліток може:
повільно опрацьовувати великий обсяг тексту;
пропускати короткі слова;
уникати читання навіть для задоволення;
відкладати письмові завдання;
обирати тести з готовими варіантами відповідей;
добре розуміти матеріал, але не встигати оформити відповідь;
витрачати на домашні завдання значно більше часу, ніж однолітки;
плутати дати, формули та послідовності;
приховувати труднощі за гумором, мовчанням або демонстративною байдужістю;
вважати себе ледачим або недостатньо розумним.
До цього віку основною проблемою часто стають уже не лише навчальні труднощі, а й сформоване ставлення підлітка до себе.
Тамара Хабарова
Ліцензований Davis® фасилітатор
500+ дітей з 9 країн
Коментарі