Дислексія. Дисграфія. Як працює Метод Дейвіса.
Оновлено: 14 вер.
Дислексія - це дар
Саме так назвав свою книгу Рональд Д. Дейвіс — автор методу Davis® і людина з важкою дислексією, яка сама багато років мала серйозні труднощі з читанням.
На перший погляд це звучить парадоксально. Як можна називати даром те, через що дитина плутає літери, читає повільно або з помилками, губить рядок, не запам’ятовує написання слів чи робить дивні помилки на письмі — хоча при цьому може бути дуже кмітливою, творчою і чудово розуміти складні речі?
У підході Davis® суперечності тут немає.
За теорією Рональда Дейвіса, труднощі з читанням і письмом виникають не всупереч особливому способу сприйняття, а через ті самі здібності, які в інших ситуаціях стають сильною стороною людини.
Саме тому ключова думка Davis® звучить не «геніальність попри дислексію», а навпаки: не всупереч, а завдяки.
Це зовсім інший погляд на дислексію.
Що таке дислексія і дисграфія — і чому вони часто пов’язані
Дислексією зазвичай називають стійкі труднощі з опануванням читання: точністю, швидкістю, розпізнаванням слів, правописом або розумінням прочитаного.
Дисграфія проявляється насамперед у письмі: людина може пропускати, переставляти або замінювати літери, нестійко писати одні й ті самі слова, мати труднощі з формою букв, розміщенням тексту на сторінці чи почерком.
Це не означає, що дислексія і дисграфія — одне й те саме. Вони можуть проявлятися по-різному і траплятися окремо.
Але труднощі читання і письма дуже часто перетинаються.
Людина може чудово мислити, розуміти складні системи, бачити ціле, знаходити нестандартні рішення, легко уявляти простір або конструкцію — і водночас мати серйозні труднощі з двовимірними символами на сторінці.
За Davis® одна з ключових особливостей такого мислення — здатність легко працювати з образами і змінювати точку сприйняття.
Коли людина уявляє автомобіль, будинок, годинник або маршрут містом, ця здатність може бути величезною перевагою. Об’єкт можна подумки побачити з різних боків, повернути, дослідити й скласти в цілісну картину.
Але літера — не автомобіль.
Літера b, повернута або сприйнята з іншої точки, вже може нагадувати d, p або q.
Для письмової мови напрямок, положення й послідовність символів мають значення.
Те, що чудово працює зі справжніми предметами й просторовими образами, може створювати плутанину у світі письмових символів.
У теорії Davis® стан, у якому сприйняття втрачає стабільну точку відліку і людина починає сприймати інформацію неточно, називається дезорієнтацією.
Ознаки дислексії та дисграфії
Дислексія і дисграфія не визначаються за однією помилкою. Окремі перестановки букв, повільне читання або негарний почерк самі по собі ще нічого не доводять.
Але є характерні труднощі, які варто розглядати разом.
При дислексії можна помічати:
повільне або напружене читання;
пропуски, заміни чи перестановки букв і слів;
вгадування слова за його початком;
втрату рядка або місця в тексті;
необхідність багато разів перечитувати;
ситуації, коли дитина прочитала текст, але не може пояснити його зміст;
різку різницю між усним розумінням і роботою з письмовим текстом;
дуже непостійні результати: сьогодні читає значно краще, завтра — наче все забула
При дисграфії можуть з’являтися:
пропуски, заміни та перестановки букв;
дзеркальне або нестійке написання;
різна форма однієї й тієї самої букви;
труднощі з розміром букв, нахилом або утриманням рядка;
правильне написання слова в одному місці й помилка в тому самому слові через кілька рядків;
велика кількість виправлень;
сильна різниця між тим, що людина може розповісти усно, і тим, що їй вдається записати.
Важливий не окремий симптом, а картина в цілому: як людина читає, пише, розуміє текст, реагує на складні слова, утримує послідовність і що відбувається з її результатом при втомі, поспіху або зростанні складності.
Ознаки дислексії змінюються з віком. Тому для дошкільника, молодшого школяра, підлітка й дорослого картина буде різною.
Чому дитина сьогодні читає добре, а завтра ніби все забула
Це одна з особливостей, яка особливо спантеличує батьків і вчителів.
Учора дитина прочитала слово правильно. Сьогодні — плутає його.
Одне й те саме слово на початку сторінки читає правильно, а через кілька рядків — помиляється.
У спокійному стані справляється із завданням, а під час контрольної, у поспіху або коли втомилася кількість помилок різко зростає.
Це легко прийняти за неуважність, лінь, недостатню практику або небажання старатися.
У Davis® таку непостійність пояснюють інакше.
Коли людина зустрічає символ, слово або завдання, якого не може впевнено зрозуміти, виникає плутанина. Якщо вона стає достатньо сильною, людина дезорієнтується.
Сприйняття в цей момент стає нестабільним — і можуть з’являтися пропуски, перестановки, заміни, повтори, неправильне розпізнавання букв або слів.
Рон Дейвіс описував це через поняття порогу плутанини.
Коли цей поріг нижчий, людина швидше дезорієнтується. Коли вищий — може довше зберігати точне сприйняття.
Саме тому якість читання і письма може помітно змінюватися навіть протягом одного дня.
Це важлива різниця.
Якщо вважати, що проблема лише в недостатній кількості тренувань, логічним рішенням стає «ще більше читати».
Але якщо під час читання людина в певний момент перестає точно сприймати те, що бачить, сама кількість повторень не усуває причину помилок.
Чому дитина плутає букви і слова
Плутанина букв — одна з найпомітніших ознак, через яку батьки починають шукати інформацію про дислексію.
Але справа не зводиться до того, що дитина просто «не запам’ятала букву».
Для реального предмета зміна точки спостереження нічого не змінює.
Чашка залишається чашкою, незалежно від того, дивимося ми на неї спереду, збоку чи зверху.
Із символами все інакше.
Форма, положення, напрямок і порядок є частиною самого символу.
У моделі Davis® людина, яка природно сприймає образи багатовимірно, може мимоволі застосовувати ту саму здатність і до букв або слів.
Звідси можуть виникати спотворення, перестановки, заміни або відчуття, що слово щоразу виглядає трохи інакше.
Але плутанина букв — лише найвидиміша частина проблеми.
Набагато важливіше те, що відбувається зі змістом.
Чому особливо важкими можуть бути маленькі й абстрактні слова
Предметне слово легко перетворити на внутрішній образ.
«Стіл». «Кіт». «Будинок».
Зазвичай зрозуміло, про що йдеться.
Набагато складніше створити однозначний образ для слів на кшталт:
«і»; «або»;м«до»; «після»; «між»; «якщо»; «хоча».
А саме такі слова постійно зустрічаються під час читання і часто визначають логіку всього речення.
У Davis® слова й символи, значення яких людина не може пов’язати з ясним внутрішнім розумінням, називають потенційними trigger words — словами-тригерами плутанини.
Коли таких зупинок стає багато, цілісна картина тексту починає розпадатися.
Людина може технічно вимовити всі слова — але не зрозуміти, що щойно прочитала.
Тоді вона повертається назад, перечитує, вгадує за контекстом, пропускає незрозумілі фрагменти або поступово втрачає нитку тексту.
Тому дислексія може проявлятися не лише повільним чи неточним читанням.
Іноді дитина читає зовні цілком пристойно, але не розуміє прочитаного.
Як дисграфія пов’язана зі сприйняттям
На письмі людині потрібно одночасно виконувати значно більше дій, ніж здається.
Треба утримати думку, підібрати слова, зберегти їхню послідовність, пригадати форму букв, написання слова, розмістити все на рядку й паралельно контролювати рух руки.
Якщо сприйняття символу або послідовності нестабільне, труднощі природно проявляються й на письмі.
Тому дитина може знати правило — і все одно не побачити власної помилки.
Може правильно написати слово тричі, а четвертого разу переставити букви.
Може прекрасно пояснювати тему усно, але витрачати непропорційно багато сил, щоб записати кілька речень.
Саме тому в Davis® дислексичні труднощі читання і частину труднощів письма розглядають не як набір окремих помилок, які треба нескінченно виправляти, а через питання: що відбувається зі сприйняттям людини в момент появи помилки?
Метод Дейвіса при дислексії та дисграфії: як це працює
Davis® не намагається навчити людину перестати мислити образами.
І не намагається замінити її природний спосіб мислення іншим.
Навпаки.
Сильна сторона залишається.
Людина вчиться керувати власним сприйняттям, щоб у ситуаціях, де потрібна точність, не втрачати її через дезорієнтацію.
Davis Orientation Counseling® — управління сприйняттям
Людина вчиться розпізнавати власний стан дезорієнтації та самостійно повертати сприйняття до точного, орієнтованого стану.
Це принципово.
Фасилітатор не «утримує увагу» замість клієнта і не контролює його ззовні.
Людина опановує інструмент, яким надалі користується сама.
Davis Symbol Mastery® — опанування символів і значень
Далі відбувається робота із символами й словами, які раніше створювали плутанину.
Davis Symbol Mastery® поєднує форму символу, його звучання і значення з власним досвідом людини.
Для роботи зі значеннями використовується, зокрема, тривимірне моделювання.
Слово перестає бути порожнім набором букв: воно набуває зрозумілого змісту.
Саме тому робота з короткими абстрактними словами займає особливе місце в Davis Dyslexia Program.
Якщо є труднощі письма
Стандарти Davis® передбачають також спеціальні вправи для випадків, коли присутні дисграфічні труднощі або проблеми координації письма.
Тобто робота не обмежується читанням.
Людина вчиться використовувати точне сприйняття при роботі з буквами, словами, письмом і мовою загалом.
Чому «просто більше читати» часто не вирішує проблему
Практика потрібна.
Але практика закріплює те, що людина робить під час цієї практики.
Якщо дитина читає в орієнтованому стані, точно бачить символи й розуміє слова — досвід накопичується.
Якщо вона регулярно губить точність сприйняття, вгадує, пропускає, повертається назад, напружується і намагається компенсувати труднощі пам’яттю — більша кількість тих самих вправ не дає очікуваного результату.
Дитина просто отримує більше досвіду боротьби з читанням.
Згодом вона знаходить способи пристосуватися.
Вгадувати слово за першими літерами.
Запам’ятовувати уривок замість читання.
Пропускати незрозуміле.
Чекати підказки.
Уникати читання вголос.
Говорити «не хочу» раніше, ніж хтось побачить «не можу».
Рон Дейвіс називав такі способи пристосування old solutions — старими рішеннями.
Колись вони допомогли людині впоратися із ситуацією. Але з часом самі починають заважати навчанню.
Тому мета Davis® — не домогтися правильної відповіді будь-якою ціною.
Мета — дати людині інструменти, з якими вона може отримувати правильний результат сама, без постійної боротьби з власним сприйняттям.
Дислексія — це дар: що насправді мав на увазі Рон Дейвіс
Назва книги Рональда Дейвіса The Gift of Dyslexia — «Дар дислексії» не була красивою метафорою, доданою для обкладинки.
Це центральна теза його моделі.
Дейвіс писав про здібність змінювати й створювати сприйняття, образне мислення, багатовимірне сприйняття, інтуїцію, цікавість і сильну уяву.
Він не стверджував, що кожна людина з дислексією автоматично є генієм.
Теза інша.
Ті самі особливості, які за певних умов створюють плутанину з письмовими символами, в іншому контексті можуть бути джерелом сильного образного й просторового мислення.
Тому метою не може бути знищення самого способу мислення.
Людина не повинна перестати бути собою, щоб навчитися читати.
Їй потрібно навчитися користуватися власними здібностями так, щоб вони не створювали хаосу там, де потрібна точність.
Саме в цьому полягає принципова різниця Davis®.
Не змусити людину мислити інакше.
Не натренувати її поводитися як людина з іншим способом сприйняття.
Не нескінченно виправляти наслідки.
А дати їй інструменти, за допомогою яких вона сама може управляти власним сприйняттям, опановувати символи й використовувати свій спосіб мислення як ресурс.
Не всупереч йому. Завдяки йому.
Що робити, якщо ви впізнали ці труднощі
Якщо дитина або дорослий регулярно плутає символи, читає дуже нерівно, вгадує слова, багато разів перечитує, не утримує зміст прочитаного або має стійкі труднощі письма, важливо дивитися не на одну помилку, а на всю картину.
Окремо варто з’ясувати:
що відбувається під час читання;
що змінюється при втомі або напруженні;
які саме слова й символи викликають зупинку;
наскільки людина розуміє прочитане;
як співвідносяться її усні здібності з читанням і письмом;
чи повторюються ті самі труднощі в інших навчальних ситуаціях.
Саме з такого цілісного розбору починається рішення.
А вже після цього можна визначати, які інструменти справді потрібні конкретній людині.
Коментарі